Дорога смерті: про трагедію Бабиного Яру

 

29 вересня 1941 року був проведений перший масовий розстріл єврейського населення у Бабиному Яру в окупованому нацистами Києві. 80 років тому десятки тисяч євреїв пройшли "дорогою смерті". 

Переслідувати євреїв відразу, як німці взяли Київ: їх виловлювали на вулицях, у дворах і били.

За два дні до першого масового розстрілу на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: "Усі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8:00 на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний".

До Бабиного Яру рухалася маса людей з різних районів Києва. На місці від натовпу відділяли 30—40 осіб і під конвоєм вели "реєструватися". У людей відбирали всі документи і цінності, потім примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев'яній платформі сидів кулеметник. Під вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених голих людей, не даючи їм схаменутися і зорієнтуватися. Тіла розстріляних скочувалися на дно яру. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами тіл, зверху їх присипали землею.

Наймолодшій жертві було 3 дні

Наймолодшій жертві було 3 дні, тоді як найстаршій — 103 роки. 29 вересня нацисти до 18:00 розстріляли близько22 тисяч людей. Інших загнали на ніч у порожні гаражі на вулиці Табірній (сучасна Дорогожицька) і вбили наступного дня. За 29-30 вересня загинула 33 771 особа. Потім німецькі сапери підірвали схили, щоб засипати тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.